Сучасний рукопашний бій - це українське військове єдиноборство яке розроблене поколіннями наших військових із найвідоміших повно-контактних видів, від загальновідомих: боксу, самбо, панкратіону та муай-тай і до східних шкіл: айкідзюцу, хапкі-до, дзю-до тощо.

Рукопашний бій, як бойова система суттєво відрізняється від інших видів єдиноборств, за своїм змістом - це перелік найбільш ефективних технічних дій. Ці дії або прийоми зустрічаються в багатьох єдиноборствах звідки і були запозичені їх корінні назви.

Довший час рукопашний бій викладався виключно у програмі навчань Збройних Сил та поліції, а починаючи з 1993 року було прийнято рішення про розповсюдження виду серед цивільного населення і вид почав «молодіти» зараз вік самих юних рукопашників 4 роки.

Рукопашний бій передбачає вивчення:

На сьогоднішній день існує велика кількість бойових та спортивних видів які активно існують та процвітають. За цих умов повстає логічне питання: Чому рукопашний бій?
Винятковість рукопашного бою - це його життєвість. Рукопашний бій на теренах нинішньої України існує в тій чи іншій формі скільки і люди які населяють цю землю, він є інстинктивно зрозумілим. Рукопашний бій – це вид, якій зародився і невпинно вдосконалюється на полях бою.

У ньому відсутні:

Головним критерієм є спроможність людини впоратись з будь якою несподівано ситуацією. Людину яка знає рукопашний бій важко здивувати технічним арсеналом, адже правильна техніка вона завжди єдина, послідовна, логічна та закономірна. І при цьому не має суттєвої різниці яких розмірів нападник, чи його руки пусті, і якщо ні, то що він використовує як зброю.

Вивчаючи рукопашний бій можливо освоїти техніку поводження з: вогнепальною та холодною зброєю, короткою та довгою палкою, і навіть хлистовою зброєю.

Рукопашний бій є невід’ємною складовою підготовки військовослужбовців Збройних Сил України і працівників правоохоронних органів.
На змаганнях з рукопашного бою, зокрема Кубку Президента часто можна зустріти команди із: